Агровиробники, які втратили посіви через бойові дії, у 2027 році можуть отримати до 10 460 грн компенсації на гектар. Новий механізм державної підтримки та інші рішення для підприємств прифронтових і тимчасово окупованих територій обговорили під час зустрічі аграріїв із міністром аграрної політики та продовольства Тарасом Висоцьким, організованої за ініціативи ВАР.

До обговорення також долучилися голова Кіровоградської ОВА Андрій Райкович, голова Кіровоградської обласної ради Юрій Дрозд та голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун.

Мінагрополітики планує посилити державну підтримку агровиробників, які працюють на прифронтових територіях та через воєнні ризики втрачають урожай. Зокрема, передбачається запровадити компенсацію за втрачені, спалені або незібрані посіви.

«Сьогодні всім аграріям працювати складно, але найважче тим, хто знаходиться на прифронтових територіях. Плануємо внести зміни до постанови Кабінету Міністрів №885 та запровадити підтримку на один гектар оброблюваних угідь за втрачені, спалені або незібрані посіви. Вона буде передбачена для агровиробників, які працюють у зонах від 0 до 20 та від 20 до 50 кілометрів від лінії розмежування. Розмір компенсації становитиме до 10 460 гривень на один гектар. Це дозволить частково компенсувати аграріям кошти, вкладені у вирощування врожаю, який через воєнні ризики вони не змогли зібрати», — повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Прийом заявок на отримання нової державної підтримки планується з 10 до 28 лютого 2027 року. Компенсація надаватиметься за втрачені, спалені або незібрані посіви у 2026 році. Заявки агровиробники подаватимуть через Державний аграрний реєстр. Після цього заявки розглядатимуть відповідні комісії обласних військових адміністрацій, які передаватимуть зведені відомості до Мінагрополітики для здійснення фінансування.

Під час зустрічі Мінагрополітики представило ще дві ініціативи, які планується реалізувати у 2027 році. Зокрема, передбачається компенсація до 4 700 грн/га за землі з фортифікаційними спорудами для підприємств, угіддя яких розташовані у 50-кілометровій зоні ризикованого землеробства за військовим критерієм. Також планується запровадити підтримку релокованих підприємств у розмірі до 4 700 грн/га, але не більше ніж на 10 тис. га для одного підприємства. При цьому компенсація надаватиметься на площу, що не перевищує площу земель, які підприємство має в зоні ризику.

Голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун зазначив, що поряд із підтримкою господарств, які сьогодні працюють у прифронтових регіонах, необхідні рішення для підприємців, бізнес яких залишився на тимчасово окупованих територіях. За його словами, напрацьовані спільно з аграріями пропозиції мають бути трансформовані у конкретні рішення на рівні уряду.

«П’ятий рік частина українських підприємств залишається на тимчасово окупованих територіях, і досі системних рішень для їхньої підтримки фактично немає. Це підприємці з досвідом, командами та потенціалом, які через війну втратили бізнес, майно й можливість працювати. Держава має дати їм шанс відновитися та повернутися до економічної діяльності. Сьогодні ми бачимо перші кроки в цьому напрямі, і важливо використати це вікно можливостей для підтримки бізнесу з окупованих і прифронтових територій. За підсумками цієї зустрічі маємо сформувати конкретний план дій і винести його на рівень прем’єр-міністра. Розраховуємо, що найближчими місяцями зможемо перейти від обговорень до конкретних рішень», — наголосив Андрій Дикун.

Ще один блок питань стосувався податкового навантаження на підприємства, які через окупацію втратили доступ до свого майна та інших активів. ВАР спільно з агровиробниками вже напрацювала зміни до податкового законодавства, які мають усунути додаткове податкове навантаження на такий бізнес.

«Бачимо необхідність у двох ключових рішеннях. Перше — запровадити своєрідну податкову амністію щодо зобов’язань і штрафних санкцій, які виникли у податковий період, що припав на окупацію, адже далеко не всі підприємства змогли правильно скористатися чинними механізмами. Водночас, якщо після окупації підприємство має можливість вести господарську діяльність, воно, безумовно, повинно повноцінно звітувати та виконувати свої податкові зобов’язання. Друге, що необхідно зробити, — на рівні держави визнати збитками активи підприємств, які залишилися на окупованих територіях і якими власники фактично не можуть користуватися. Сьогодні підприємство може не знати навіть того, чи збереглося його майно, але податкові правила не дозволяють врахувати такі втрати як збитки. У результаті виникають ситуації, коли банк списує частину кредиту підприємству, яке втратило заставне майно через окупацію, а на суму списаного боргу фактично виникає податок на прибуток», — зазначив заступник голови ВАР Михайло Соколов.

Учасники зустрічі обговорили актуальні питання розвитку агропромислового комплексу в умовах воєнного стану у форматі відкритого діалогу. За результатами обговорення пропозиції агровиробників мають бути систематизовані для подальшого опрацювання спільно з Мінагрополітики та іншими органами державної влади.

Захід організовано у межах проєкту з підтримки українських агровиробників із постраждалих регіонів, який ВАР реалізує у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Mercy Corps.