Відповідно до Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві саме з моменту державної реєстрації права оренди.

Таким чином, реєструється не договір оренди землі, а право оренди на підставі такого договору

Сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору, тому немає підстав для визнання договору оренди землі недійсним з тих підстав, що реєстрація договору була здійснена після смерті орендодавця, зазначене не впливає на недійсність договору.

Таким чином, реєстрація права оренди земельної ділянки на підставі відповідного договору, укладеного за життя орендодавця не суперечить чинному законодавству України.